В Поташнянському та Богуславському лісництвах встановлені феромонні пастки для виявлення шкідників
02.07.2020 11:45 ||
З метою проведення моніторингу лісових угідь ДП «Богуславський лісгосп» на наявність шкідливих та карантинних організмів для запобігання їх поширенню на території Богуславського району Київської області, головним спеціалістом - державним фітосанітарним інспектором відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Околотом Д.В. за участі інженера з охорони та захисту лісу ДП «Богуславський лісгосп» Шапраном А.С. в Поташнянському (кв. 1 вид. 3, кв. 5 вид. 4, кв. 32 вид. 3) та Богуславському (кв. 33 вид. 24) лісництвах були розміщені феромонні пастки на ясеневу смарагдову златку та бронзову березову златку, що в подальшому передбачає проведення фітосанітарної експертизи для виявлення осередків шкідників та прийняття відповідних рішень щодо захисту лісових насаджень.
Ясенева смарагдова златка відноситься до групи агресивних стовбурових шкідників, здатних поселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах, що неминуче приводить їх до загибелі. Розвиваються на деревах роду ясеня, а також на деяких видах в’язів і горіхів. У заселених златкою дерев всихання починається з верхньої частини крони і поступово поширюється нижче, на стовбурах з’являються водяні пагони, а біля основи стовбура – коренева поросль. При високій щільності заселення загибель дерева настає на другий рік, але можуть утворюватися і хронічні вогнища шкідника, що діють більш тривалий час. На великих деревах златка розвивається протягом декількох років, викликаючи їх поступове ослаблення. Основні симптоми – характерні льотні отвори на стовбурах і гілках – з’являються пізніше, на наступний рік після заселення. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя жовтіє раніше, уздовж старих ходів з’являються здуття і тріщини, розвиваються вторинні пагони уздовж стовбура. На третій рік багато гілок відмирає, крони стають рідкими, з’являються численні льотні отвори, стовбури покриваються тріщинами.
Кормовими рослинами бронзової березової златки є берези: жовта, даурська, солодка, максимовича, західна, паперова, бородавчаста або повисла, плосколистна, тополелистна, пухнаста, гімалайська або корисна.
Для успішної та ефективної боротьби зі шкідниками дуже важливим є їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів захисту. На ранніх стадіях заселення златкою встановити досить важко, для цього і використовуються феромонні пастки.
Феромонні пастки є найбільш швидким способом виявлення шкідників на певних територіях. Феромонна пастка – абсолютно екологічно безпечний пристрій для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника.